На початку століття ряд діячів українського руху Галичини, зокрема др. Євген Олесницький (юрист, голова стрийської «Просвіти» та член парламенту Австро- Угорщини з 1907 року), задумали популяризувати кооперативний рух серед українських селян. Його заклик підтримали активісти місцевої «Просвіти», і вже 1904 року у селі Завадів на Стрийщині місцевий священник та композитор о. Остап Нижанківський, який і створив перший молочний кооператив. Союз руських молочарських спілок під керівництвом о. Остапа Нижанківського до 1914 року об’єднав понад сто спілок. Люди побачили, що об’єднання зусиль є економічно вигідною справою. Ідея швидко поширилася краєм.

Окрім сільського господарства, за принципами кооперації та користуючись гаслом «Свій до свого по своє» українці Галичини організували банківську справу (банк «Дністер»), величезну торгівельну мережу (крамниці «Маслосоюзу» та «Народної торговлі»), наглядові структури (Ревізійний союз українських кооперативів), страхові компанії тощо.

При цьому українська кооперація була далеко не лише економічним феноменом, але й поширювалась на культурну, наукову, освітню, військову, виховну, спортивну сфери. Саме потреба в організації власного, незалежного від держави національного життя підштовхнула українців до принципу самоорганізації.

Проект “Файні Ябка” складається з трьох частин. По-перше, це кооперативна мережа для вирощування фруктів та ягід. По-друге, це переробне підприємство з виготовлення сухофруктів на продаж, яке локалізоване в селищі Обертин і працівники якого отримують вищу за середню в області заробітну плату. І нарешті, “Файні Ябка” – це соціальні ініціативи для розвитку сіл Прикарпаття.